Сагітальні аномалії прикусу. Дистальний прикус. Етіологія, патогенез, клініка та діагностика дистального прикусу



Yüklə 1,39 Mb.
səhifə5/7
tarix25.11.2016
ölçüsü1,39 Mb.
#138
1   2   3   4   5   6   7
ТЕМА:Трансверзальні аномалії прикусу. Перехресний прикус. Етіологія, патогенез, профілактика, клініка та діагностика.

Факультет – стоматологічний, курс – 4, семестр - 8, кількість годин – 2.


І. АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ: Знання лікарем клініки ,діагностики, диф.діагностики косого прикусу дозволить своєчасно виявити патологію і запобігти виникненню ускладнень.
ІІ. НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ ЗАНЯТТЯ:


  1. Знати етіологію, патогенез, клініку і методи діагностики косого прикусу

  2. Вміти провести дифдіагностику і скласти план лікування


ІІІ. ВИХОВНІ ЦІЛІ ЗАНЯТТЯ:

  1. сформувати у студентів деонтологічні представлення при роботі з хворими даного профілю;

  2. вміти здійснювати деонтологічний підхід до дитини з косим прикусом

  3. оволодіти вмінням встаноновлювати психологічний контакт з хворим і його родичами.


ІV. МІЖДИСЦИПЛІНАРНА ІНТЕГРАЦІЯ:

Дисципліна

Знати

Вміти

1.Забезпечуючі дис-ципліни:

-анатомія

2.Наступні дисцип-ліни (забезпечуємі):

-нормальна фізіологія

3.Внутріпредметна інтеграція:

-ортодонтія



-анатомічні особливості будови органів порожни-ни рота


-фізіологічні і функціо-нальні особливості по-рожнини рота

-класифікації аномалій та деформацій зубощелепо-вої системи

-методика обстеження ортодонтичного хворого


-розрізняти різні групи зубів

-розріняти органи ротової порожнини

-визначити функції порожнини рота

-провести обстеження ортодонтичного хворого
-методику виставлення кінцевого діагнозу.



V. ЗМІСТ ТЕМИ ЗАНЯТТЯ

Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування та профілактика перехресного прикусу.

Перехресний прикус відноситься до трансверзальних аномалій. Частота перехресного прикусу, за даними літератури, неоднакова в різних вікових групах і становить від 0,39 до 1,9 % у дітей та підлітків і біля 4 % у дорослих.

Застосовують різні терміни, що характеризують перехресний прикус: косий, латеральний, букальний, вестибуло-, буко- і лінгвооклюзія, боковий вимушений прикус, суглобовий перехресний прикус, латеродискінезія, латеропозиція, екзо- і ендооклюзія.

Згідно з класифікацією прикусів А. І. Бетельмана, перехресний прикус - це патологічний прикус, що належить до трансверзальних аномалій, які бувають односторонніми і двосторонніми. Перехресний прикус можна розглядати і як лабіальну (букальну), і як лінгвальну оклюзію (згідно з класифікацією аномалій положення окремих зубів Енгля).



ВООЗ розглядає перехресний прикус як аномалію співвідношення зубних дуг:

  • перехресний прикус бокових зубів;

  • лінгвооклюзія бокових зубів нижньої щелепи.

Д. А. Качвеліс перехресний прикус зарахував до трансверзальних аномалій, а саме - до невідповідності ширини верхнього і нижнього зубних рядів:

  • порушення співвідношень бокових зубів з обох боків (двосторонній перехресний прикус);

  • порушення співвідношення зубів з одного боку (односторонній перехресний прикус).

Е. І. Гаврилов та І. 1. Ужумецкене, враховуючи різноманіття клінічних проявів, виділяють такі форми перехресного прикусу:

Перша форма - букальний перехресний прикус.

1. Без зміщення нижньої щелепи вбік:



  1. односторонній, обумовлений одностороннім звуженням верхнього зубного ряду або щелепи, розширенням нижнього зубного ряду або щелепи, поєднанням цих ознак;

  2. двосторонній, обумовлений двостороннім симетричним або асиметричним звуженням верхнього зубного ряду або щелепи, розширенням нижнього зубного ряду або щелепи, поєднанням цих ознак.

2. Зі зміщенням нижньої щелепи вбік:

  1. паралельно серединно-сагітальній площині;

  2. діагонально.

3. Сукупний букальний перехресний прикус - поєднання ознак першого і другого різновиду.

Друга форма - лінгвальний перехресний прикус.

  1. Односторонній, обумовлений односторонньо розширеним верхнім зубним рядом, односторонньо звуженим нижнім рядом або поєднанням цих порушень.

  2. Двосторонній, обумовлений широким зубним рядом або широкою верхньою щелепою, звуженою нижньою щелепою або сукупністю цих ознак.

Третя форма - сукупний (букально-лінгвальний) перехресний прикус.

  1. Зубоальвеолярний - звуження або розширення зубоальвеолярної дуги однієї щелепи; сукупність порушень на обох щелепах.

  2. Гнатичний - звуження або розширення базису щелепи (недорозвинення, надмірний розвиток).

  3. Суглобовий - зміщення нижньої щелепи вбік (паралельно серединно-сагітальній площині або діагонально).

Л. В. Ільїна-Маркосян виділяє дві форми перехресного прикусу:

  • без зміщення нижньої щелепи;

  • зі зміщенням нижньої щелепи вбік.

А. А. Анікієнко і Л. І. Камышева виділяють дві форми перехресного прикусу:

  • латерогнатичний (верхня зубна дуга перекриває нижню);

  • латерогенічний (нижня зубна дуга перекриває верхню).

Враховуючи телерентгенографічні методи дослідження, Шварц, Хорошилкіна і Щербаков виділяють такі форми перехресного прикусу:

  1. Зубоальвеолярний перехресний прикус (зубо-альвеолярне розширення або зубоальвеолярне звуження зубної дуги):

  • одностороннє

  • двостороннє.

2. Гнатичний перехресний прикус (звуження або розширення базису щелеп).

3. Суглобовий перехресний прикус - зміщення нижньої щелепи:



  • паралельно серединно-сагітальній площині

  • діагонально.

Терміни "букальний" і "лінгвальний" до перехресних прикусів уперше застосував А. А. Ель-Нофелі, який під букальним перехресним прикусом розумів таке співвідношення зубних рядів, при якому вестибулярні горбки верхніх бокових зубів укладаються у поздовжні горбки нижніх. Лінгвальним перехресним прикусом вважають таке співвідношення, коли верхні бокові зуби частково або повністю просковзають повз нижні з одного або з обох боків.

Перехресний прикус може бути обумовлений багатьма етіологічними чинниками. Велике значення у появі перехресного прикусу має:



  • спадковість;

  • пренатальні патології;

  • неправильне положення плода;

  • надмірний тиск амніотичної рідини;

  • токсикоз вагітних, травми, інфекційні хвороби під час вагітності, авітаміноз тощо;

  • пологові травми (кривошия);

  • фіброзна дисплазія (синдром Олбрайта);

  • укорочення або подовження гілки нижньої щелепи (синдром І зябрової дуги Франческетті -Цвалена);

  • атипове положення зачатків зубів;

  • адентія;

  • порушення процесів прорізування зубів на одному боці (ретенція, порушення послідовності прорізування зубів);

  • недорозвиток або надмірний розвиток однієї із щелеп;

  • функціональна недостатність жувальних м'язів на одному боці;

  • хвороби раннього дитячого віку (остеомієліт, стафілококова інфекція тощо), які призводять до деформації кісток, у тому числі і щелепних;

  • порушення кальцієвого обміну в організмі;

  • незрощення (найчастіше одностороннє), залишкові дефекти на піднебінні після ураностафілопластики;

  • новоутворення;

  • захворювання скронево-нижньощелепного суглоба (анкілоз);

  • одностороння геміатрофія обличчя (парез лицевого нерва), невралгії;

  • неправильне положення дитини під час сну (на одному боці, підкладання руки, кулака під щоку);

  • шкідливі звички: підпирання щоки рукою, смоктання пальців, закусування сторонніх предметів на одному боці;

  • нерівномірне стирання горбків молочних зубів;

  • бруксизм;

  • карієс, раннє видалення зубів;

  • нераціональне протезування.

Перехресний прикус може розвинутися у різних періодах прикусу - в молочному, змінному і постійному. Він також може ускладнювати вертикальні і сагітальні аномалії прикусу і може бути уск

ладнений патологіями зубних дуг і окремо стоячих зубів.

Клініка і діагностика перехресного прикусу

При перехресному прикусі внутрішньоротові і позаротові ознаки залежать від форми і ступеня вираженості патології (рис. 13.1, 13.2)

При перехресному прикусі порушена конфігурація обличчя, утруднені трансверзальні рухи нижньої щелепи, що може призвести до нерівномірного розподілу жувального тиску, травматичної оклюзії і захворювання тканин пародонту. Деякі хворі скаржаться на прикушування слизової оболонки щік, неправильне вимовляння звуків мови.

Нерідко порушується функція скронево-нижньощелепних суглобів, особливо при аномалії прикусу зі зміщенням нижньої щелепи вбік.

Клінічна картина кожного різновиду перехресного прикусу має свої особливості.

1. При букальному перехресному прикусі без зміщення нижньої щелепи можлива асиметрія обличчя без зміщення серединної точки підборіддя, що визначають по відношенню до серединної площини.



Внутрішньоротові ознаки. Середня лінія між верхніми і нижніми центральними різцями зазвичай співпадає. Проте при тісному положенні передніх зубів, зміщенні їх, асиметрії зубних дуг вона може бути зміщена. У таких випадках визначають розташування основ вуздечок верхньої і нижньої губ, язика. Ступінь порушення співвідношень зубних дуг у прикусі буває різною. Щічні горбки верхніх бокових зубів можуть розташовуватися у поздовжніх борознах на жувальній поверхні нижніх зубів або не доторкатися до них.

2. При букальному перехресному прикусі зі зміщенням нижньої щелепи спостерігається асиметрія обличчя, обумовлена боковим зміщенням підборіддя щодо серединно-сагітальної площини.

Правий і лівий профіль у таких пацієнтів зазвичай розрізняють за формою. З віком вона прогресує.

Внутрішньоротові ознаки. Середня лінія між верхніми і нижніми центральними різцями зазвичай не співпадає внаслідок зміщення нижньої щелепи, зміни форми і розмірів зубних дуг і нерідко щелеп.

Рис. 13.1. Лицьові ознаки перехресного прикусу.




Рис. 13.2. Внутрішньоротові ознаки перехресного прикусу.
Крім зсуву паралельно серединно-сагітальній площині, нижня щелепа може зміщуватися вбік по діагоналі. Положення суглобових головок нижньої щелепи в суглобі при боковому зміщенні її змінюється, що позначається на мезіодистальному співвідношенні бокових зубів у прикусі. На боці зміщення виникає дистальне співвідношення зубних дуг, на протилежному - нейтральне або медіальне. При пальпації ділянки скронево-нижньощелепних суглобів під час відкривання і закривання рота на боці зміщення нижньої щелепи визначають нормальний або слабко виражений рух суглобової головки, на протилежному боці - більш виражений. При відкриванні рота нижня щелепа в боковій позиції може переміщатися у центральну, при закриванні - повертатися в початкове положення. У деяких пацієнтів відмічено підвищення тонусу власне жувального м'яза на боці зміщення нижньої щелепи і збільшення її об'єму, що підсилює асиметрію обличчя.

Для визначення зміщення нижньої щелепи вбік застосовують третю і четверту клінічні функціональні проби за Ільїною-Маркосян і Кибкало.

Третя проба: пацієнту пропонують широко відкрити рота і вивчають лицеві ознаки відхилень. Асиметрія обличчя підсилюється, зменшується або зникає залежно від обумовлюючої причини (якщо асиметрія обличчя збільшується і відбувається зміщення нижньої щелепи по діагоналі - суглобова форма).

Четверта проба: нижню щелепу встановлюють у звичній оклюзії, а потім оцінюють гармонію обличчя з естетичної точки зору, виявляють ступінь зміщення нижньої щелепи, величину міжоклюзій-ного простору в ділянці бокових зубів, ступінь звуження (або розширення) зубних рядів, асиметрію кісток лицевого скелета і інше.

При вивченні прямої рентгенограми голови або фасної телерентгенографії нерідко встановлюють асиметричний розвиток лицевих кісток правого і лівого боків, неоднакове їх розташування у вертикальному і трансверзальному напрямах, діагональне бокове зміщення нижньої щелепи. Відмічають укорочення тіла нижньої щелепи або її гілки на боці зміщення і потовщення тіла цієї щелепи і підборіддя на протилежному.



Рис. 13.3. Різновиди перехресного прикусу.

3. При лінгвальному перехресному прикусі на підставі огляду обличчя у фас і профіль нерідко виявляють зміщення нижньої щелепи, сплощення підборіддя.



Внутрішньоротові ознаки. Іноді виявляють гіпотонію жувальних м'язів, розлад функції жування, блокування нижньої щелепи і порушення її бокових рухів. Змінюється форма зубних дуг і прикус. При надмірно широкій верхній зубній дузі або різко звуженій нижній верхні бокові зуби частково або повністю проковзують повз нижні з одного або з обох боків (рис. 13.3).

4. При сукупному букально-лінгвальному перехресному прикусі лицеві ознаки порушень, а також зубні, суглобові, м'язові - характерні як для букального, так і для лінгвального перехресного прикусу.



VІ. ПЛАН І ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА ЗАНЯТТЯ:

№ п/п

Основні етапи заняття, їх функції і зміст

Навчальні цілі в рівнях засвоєння

Методи контролю і навчання

Матеріали методич-ного забезпечення (контролю, нагляд-ності, ТЗН, інструк-ції, обладнання і ма-теріали)

Час в хв.

1

2

3

4

5

6

1. Підготовчий етап

1.

2.
3.



Організація заняття

Постановка навчальних цілей

Контроль вихідного рівня знань:

ІІ

Усне опитування


Журнал

Методичні розробки


Питання

3

2
5
10



ІІ Основний етап

1.

Формування профе-сійних вмінь і навиків:

- провести обстеження ортодонтичного хворого;

- провести аналіз діагностичної моделі;

- визначити схему лікування;




ІІІ

Практичний тренінг;

Професійний тренінг в рішення нетипових професійних завдань;

Практичний тренінг;

Рішення ситуаційних задач по наданню першої допомоги при невідкладних станах

Тестовий контроль ІІрівня


Обладнання, інструмен-тарій

Алгоритми

Моделі щелеп, штан-генциркуль, циркуль

Відтискні ложки, відбитковий матеріал.

Алгоритми надання першої допомоги

Тести ІІ рівня




55

ІІІ Заключний етап

1.

2.
3.



Контроль і корекція рівня професійних знань і умінь.
Підведення підсумків заняття.

Домашнє завдання



ІІІ

Індивідуальний контроль практичних навиків та їх результатів

Результати обстеження хворих і рішення ситуаційних завдань
Журнали
Методичні розробки

10

3
2


VІІ. МАТЕРІАЛИ МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАНЯТТЯ:

1.Матеріали контролю для підготовчого етапу занять:

-питання для контролю вихідного рівня знань:



  1. Класифікація форм косого прикусу (перехресного)

  2. Клініка косого прикусу

  3. Які основні причини приводять до розвитку перехресного прикусу?

  4. Діагностика косого прикусу

  5. Диф.діагностика косого прикусу

  6. Класифікація перехресного прикусу за ВООЗ

  7. Класифікація перехресного прикусу за Гаврилом та Ужумецкене

  8. Класифікація перехресного прикусу за Ільїної-Маркосян

  9. Класифікація перехресного прикусу за Анікієнко і Камишева

  10. Роль ТРГ за Шварцем в діагностиці перехресного прикусу.

  11. Лицеві ознаки перехресного прикусу.

  12. Внутрішньо ротові ознаки перехресного прикусу.

  13. Роль проб за Ільїною-Маркосян і Кибкало в діагностиці

  14. Поняття букальний і лінгвальний прикус за А.Ель-Нофелі

2.Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття:

- тести ІІ рівня;

- алгоритми надання першої медичної допомоги при невідкладних станах;

- орієнтовна карта для формування практичних знань і умінь.

Студенти самостійно обстежують пацієнта, ставлять попередній діагноз, знімають відбитки щелеп та відливають контрольні та діагностичні моделі, проводять при необхідності антропометричні дослідження моделей, виставляють кінцевий діагноз та складають план лікування.

- алгоритми надання першої допомоги при невідкладних станах (див.дод.5)

3. Матеріали контролю для заключного етапу:

-результати контролю вихідного рівня знань;

-результати тестового контролю;

-результати самостійної роботи студентів.



4. Матеріали методичного забезпечення самопідготовки студентів:

  1. методичні рекомендації;

- домашнє завдання:

а) Підготуватися до наступного заняття на тему: “ Комплексне лікування перехресного прикусу ” використовуючи методичні рекомендації до заняття;

б) замалювати в альбомах апарати для лікування перехресного прикусу.
VІІІ. ЛІТЕРАТУРА (див.список літератури):

Навчальна: а) основна:

б) додаткова:

КОНВЕРТАЦІЙНА ШКАЛА ОЦІНЮВАННЯ ЗА МОДУЛЕМ

«Аномалії та деформації зубощелепного апарату»

ДЛЯ ПОТОЧНОГО КОНТРОЛЮ





Традиційна шкала


Конвертація у бали

«5»

6

«4»

5

«3»

3

«2»

0



Методичну розробку склав: ас. Аваков В.В.

Методична розробка обговорена і затверджена на засіданні кафедри від _________ 201__ р. Протокол №_____.


Зав. кафедри

дитячої стоматології

д.мед.н., професор Мельничук Г.М.

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

для викладачів до практичного заняття № 17

з ортодонтії на основі кредитно-модульної системи навчання


Змістовний модуль № 2
Аномалії прикусу.
ТЕМА:Комплексне лікування перехресного прикусу.

Факультет – стоматологічний, курс – 4, семестр - 8, кількість годин – 2.


І. АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ: Знання лікарем клініки ,діагностики, диф.діагностики косого прикусу дозволить своєчасно виявити патологію і запобігти виникненню ускладнень
ІІ. НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ ЗАНЯТТЯ:


  1. Знати етіологію, патогенез, клініку і методи діагностики косого прикусу

  2. Вміти провести дифдіагностику і скласти план лікування


ІІІ. ВИХОВНІ ЦІЛІ ЗАНЯТТЯ:

  1. сформувати у студентів деонтологічні представлення при роботі з хворими даного профілю;

  2. вміти здійснювати деонтологічний підхід до дитини з косим прикусом

  3. оволодіти вмінням встаноновлювати психологічний контакт з хворим і його родичами.


ІV. МІЖДИСЦИПЛІНАРНА ІНТЕГРАЦІЯ:

Дисципліна

Знати

Вміти

1.Забезпечуючі дис-ципліни:

-анатомія

2.Наступні дисцип-ліни (забезпечуємі):

-нормальна фізіологія

3.Внутріпредметна інтеграція:

-ортодонтія



-анатомічні особливості будови органів порожни-ни рота


-фізіологічні і функціо-нальні особливості по-рожнини рота

-класифікації аномалій та деформацій зубощелепо-вої системи

-методика обстеження ортодонтичного хворого


-розрізняти різні групи зубів

-розріняти органи ротової порожнини

-визначити функції порожнини рота

-провести обстеження ортодонтичного хворого
-методику виставлення кінцевого діагнозу.



V. ЗМІСТ ТЕМИ ЗАНЯТТЯ
Лікування перехресного прикусу

Лікування перехресного прикусу залежить від його різновиду, причин розвитку, ступеня вираженості, а також віку пацієнта.


У періодах тимчасового і раннього змінного прикусу лікування полягає в усуненні етіологічних факторів, що викликали порушення:

    • проводять боротьбу зі шкідливими звичками і ротовим диханням;

    • видалення молочних зубів, що затрималися;

  • зішліфовування горбків молочних молярів і ікол, що не стерлися і утруднюють трансверзальні рухи нижньої щелепи;

  • дітям рекомендують розжовувати тверду їжу на обох боках щелепи;

  • у випадках звичного зміщення нижньої щелепи вбік призначають міогімнастику;

  • проводять санацію порожнини рота для рівномірного жування їжі з обох сторін;

  • після ранньої втрати молочних молярів роблять знімні протези, які замінюють дефекти зубних дуг (штучні зуби не повинні мати виражених горбків).

Знімні протези для верхньої щелепи виготовляють з накушувальною площадкою у передній ділянці. Прикус підвищують і на штучних зубах, що дозволяє роз'єднати зуби на аномально розвиненому боці. Це полегшує виправлення їх положення за допомогою пружин, гвинтів, похилої площини та інших пристроїв (рис. 13.5, 13.6).

Крім профілактичних заходів, застосовують ортодонтичні апарати. За показанням підвищують прикус за допомогою коронок або кап, які фіксуються на тимчасових молярах, що дозволяє створити умови для нормалізації росту і розвитку зубних дуг і щелеп, а також усунути зміщення нижньої щелепи. При боковому зміщенні нижньої щелепи коронки або капи моделюють з урахуванням її правильного положення. Рекомендують користуватися підборідною пращею для нормалізації положення нижньої щелепи, що досягається за допомогою сильнішої гумової тяги на боці, протилежному зміщенню. Для встановлення нижньої щелепи у правильному положенні застосовують пластинки або капи для верхньої або нижньої щелеп з похилою площиною у боковій ділянці.

При виготовленні апаратів для лікування перехресного прикусу визначають конструктивний прикус: роз'єднують зубні ряди на боці деформації, щоб полегшити їх розширення або звуження, і встановлюють нижню щелепу в правильному положенні при її боковому зміщенні.

Для лікування перехресного прикусу, що поєднується з боковим зміщенням нижньої щелепи, моделюють похилу площину на апараті: для верхньої щелепи - піднебінну, для нижньої щелепи -вестибулярну, на боці, протилежному зміщенню. Можна робити похилу площину і на боці зміщення нижньої щелепи: на верхній пластинці - з вестибулярного боку. В більшості відомих апаратів використовувалися ортодонтичні гвинти. В апараті П. С Фліса - А. В. Циж використовується дротова тяга (рис. 13.4).






Рис. 13.5. Апарат для лікування двостороннього перехресного прикусу.
Рис. 13.6. Апарати для односторонього перехресного прикусу.



Рис. 13.4. Апарат Фліса П. С - Циж А. В.
При двосторонньому перехресному прикусі застосовують розширювальний апарат з оклюзій-ними накладками на бокові зуби без відбитків жувальної поверхні супротивних зубів, що полегшує розширення зубної дуги. При значному звуженні верхньої зубної дуги або щелепи, як односторонньому, так і двосторонньому, рекомендовані розширювальні апарати з гвинтом або пружинами, а також з накушувальними площадками у бокових ділянках.

Мета лікування:



  • установити нижню щелепу в правильному положенні;

  • роз'єднати бокові зуби, що полегшує розширення верхнього зубного ряду;

  • виправити прикус;

  • перебудувати міотатичний рефлекс, змінюючи тонус жувальних м'язів;

  • нормалізувати положення суглобових головок нижньої щелепи у скронево-нижньощелепних суглобах.

При різко вираженій аномалії прикусу, в тому числі поєднаній із сагітальними і вертикальними аномаліями у віці від 5,5 до 6 років, застосовують функціонально-направляючі або функціонально-діючі ортодонтичні апарати.

Із функціонально-направляючих апаратів найчастіше використовують активатор. При односторонній невідповідності положення бокових зубів (звуження верхнього зубного ряду і розширення нижнього) до активатора Андрезена - Гойпля додають пристрої для переміщення бокових зубів (пружини, гвинти, важелі тощо).

Оклюзійні накладки зберігають на боці правильно сформованого прикусу. Прикус нормалізується внаслідок виправлення положення зубів, росту суглобового відростка і гілки нижньої щелепи, усунення її зміщення. Можна застосувати активатор з одностороннім під'язиковим пелотом (на боці правильного змикання зубних рядів) або з двостороннім. В останньому випадку він не повинен прилягати до зубів, яким необхідно надати язиковий нахил за допомогою вестибулярної дуги.

Із функціонально-діючих апаратів частіше застосовують регулятор функції Френкеля. Лікування за допомогою цього апарата найефективніше у кінцевому періоді тимчасового і початкового періоду змінного прикусу. При букальному перехресному прикусі регулятор влаштовують так, щоб бокові щити прилягали до коронок і альвеолярного відростка нижньої щелепи і не торкалися їх у ділянці верхньої щелепи з одного боку при односторонньому перехресному прикусі або з двох боків при двосторонньому; при лінгвальному перехресному прикусі співвідношення бокових щитів і зубоальвеолярних ділянок повинне бути зворотним.

У кінцевому періоді змінного прикусу і початковому періоді постійного застосовують ті самі профілактичні і лікувальні заходи, що і в попередньому періоді. Суттєво покращує результати і скорочує строки лікування використання різних методів стимуляції ортодонтичного лікування (вібрація, вакуум-терапія, МРТ).

У періоді постійного прикусу і у дорослих можна виправити положення окремих зубів, змінити форму зубних дуг і усунути зміщення нижньої щелепи. Для лікування частіше використовують механічно діючі апарати, поєднуючи їх застосування з міжщелепною тягою, видаленням окремих зубів, методами стимуляції ортодонтичного лікування, а також різних видів оперативних втручань. Для переміщення верхніх і нижніх зубів у протилежних напрямах після роз'єднання прикусу за допомогою знімного апарата застосовують кільця на верхні і нижні бокові зуби з міжщелепною тягою. При лікуванні букального перехресного прикусу гумові кільця зачіплюють за гачки, припаяні з орального боку кілець, прикріплених на переміщуваних верхніх бокових зубах, і за гачки, розміщені з вестибулярного боку кілець, прикріплених на нижніх бокових зубах. Зубні ряди в цих ділянках підлягають роз'єднанню (рис. 13.7).



Рис. 13.7.Апарат для лікування букального перехресного прикусу.
Якщо пацієнт не може самостійно встановити нижню щелепу в правильному положенні, це робить лікар при визначенні конструктивного прикусу.

Іноді застосовують апарати Енгля. Регулюють відстань між вестибулярною поверхнею зміщуваних зубів і пружинистою дугою. Для лікування перехресного прикусу зі зміщенням нижньої щелепи вбік або поєднаного з сагітальними і вертикальними аномаліями прикусу застосовують апарати Енгля з міжщелепною тягою, в тому числі односторонньою. Застосовують і сучасні методи лікування -брекет-систему з міжщелепною тягою.

У випадках різко вираженого перехресного прикусу, поєднаного з деформацією обличчя, застосовують хірургічне лікування, спосіб якого обирають, враховуючи різновиди перехресного прикусу, ступінь порушення розмірів окремих ділянок щелеп і етіології.

Хірургічне втручання за показаннями поєднують з попереднім або наступним ортодонтичним лікуванням. Досягнуті результати нерідко закріплюють шляхом зубного протезування, яке в окремих випадках може бути способом досягнення численних контактів між зубними рядами. Під час протезування слід звертати увагу на положення нижньої щелепи по відношенню до серединно-сагітальної площини обличчя. Закріплення неправильного положення нижньої щелепи під час протезування підсилює асиметрію обличчя, викликає відчуття незручності, з'являються симптоми артропатії (хрустіння, клацання, біль у скронево-нижньощелепних суглобах).



При лікуванні перехресного прикусу., найчастіше допускають такі помилки:

1) розширюють або звужують зубний ряд на боці перехресного прикусу без достатнього роз'єднання зміщуваних зубів;

2) не ліквідують зміщення нижньої щелепи при зубоальвеолярній формі перехресного прикусу.

Тривалість ортодонтичного лікування залежить від можливості усунення етіологічних чинників, що викликають розвиток аномалії.

В періоді тимчасового прикусу ліквідують перешкоди, що обумовлюють зміщення нижньої щелепи; нерідко достатньо для її встановлення у правильному положенні (зішліфовування горбків окремих зубів або високої пломби, заміна відсутніх зубів шляхом протезування).

Прогноз лікування

При різко вираженій аномалії прикусу орто-донтичне лікування, почате в початковому періоді змінного прикусу, нерідко закінчується в періоді постійного прикусу після досягнення численних контактів між зубними рядами, встановлення нижньої щелепи в правильне положення і нормалізації функції зубощелепної системи.

У дорослих зубоальвеолярні форми перехресного прикусу можуть бути ліквідовані внаслідок ортодонтичного лікування і наступного протезування.

При різко виражених гнатичних формах застосовують хірургічне лікування.

Прогноз лікування сприятливий після раннього усунення зубоальвеолярних форм перехресного прикусу, в тому числі поєднаних зі зміщенням нижньої щелепи. У підлітків і дорослих таку аномалію ліквідувати можна, проте частіше, ніж у дітей, зберігається асиметрія обличчя, яка може посилитися після втрати зубів. При гнатичній формі перехресного прикусу прогноз більш сприятливий при ранньому ортодонтичному лікуванні. У старшому віці при різко вираженому порушенні прикусу і обличчя ліквідувати аномалію можна лише шляхом хірургічного втручання.

Тривалість ретенційного періоду залежить від різновиду аномалії прикусу і періоду формування зубощелепної системи. Після усунення зубоальвеолярної форми перехресного прикусу, досягнення численних контактів між зубними рядами, правильного розташування нижньої щелепи у спокої обов'язково потрібен ретенційний період.

Якщо є порушення у скронево-нижньощелепному суглобі, то ретенційний період подовжують. Після виправлення гнатичної форми перехресного прикусу в ретенційний період лікування нерідко закінчують протезуванням.


VІ. ПЛАН І ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА ЗАНЯТТЯ:

№ п/п

Основні етапи заняття, їх функції і зміст

Навчальні цілі в рівнях засвоєння

Методи контролю і навчання

Матеріали методич-ного забезпечення (контролю, нагляд-ності, ТЗН, інструк-ції, обладнання і ма-теріали)

Час в хв.

1

2

3

4

5

6

1. Підготовчий етап

1.

2.
3.



Організація заняття

Постановка навчальних цілей

Контроль вихідного рівня знань:

ІІ

Усне опитування


Журнал

Методичні розробки


Питання

3

2
5
10



ІІ Основний етап

1.

Формування профе-сійних вмінь і навиків:

- провести обстеження ортодонтичного хворого;

- провести аналіз діагностичної моделі;

- визначити схему лікування;




ІІІ

Практичний тренінг;

Професійний тренінг в рішення нетипових професійних завдань;

Практичний тренінг;

Рішення ситуаційних задач по наданню першої допомоги при невідкладних станах

Тестовий контроль ІІрівня


Обладнання, інструмен-тарій

Алгоритми

Моделі щелеп, штан-генциркуль, циркуль

Відтискні ложки, відбитковий матеріал.

Алгоритми надання першої допомоги

Тести ІІ рівня




55

ІІІ Заключний етап

1.

2.
3.



Контроль і корекція рівня професійних знань і умінь.
Підведення підсумків заняття.

Домашнє завдання



ІІІ

Індивідуальний контроль практичних навиків та їх результатів

Результати обстеження хворих і рішення ситуаційних завдань
Журнали
Методичні розробки

10

3
2


VІІ. МАТЕРІАЛИ МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАНЯТТЯ:

1.Матеріали контролю для підготовчого етапу занять:

-питання для контролю вихідного рівня знань:

1. Основні методи лікування перехресного прикусу в період тимчасового прикусу

2. Основні методи лікування перехресного прикусу в період змінного прикусу

3. Основні методи лікування перехресного прикусу в період постійного прикусу

4. Значення клінічних функціональних проб при встановлені діагнозу

5. Помилки при апаратурному лікуванні

6. Ускладнення при апаратурному лікуванні

7. Прогноз ортодонтичного лікування

8. Апарати що використовуються для лікування перехресного прикусу.

9. Апарати для лікування одностороннього перехресного прикусу

10. Апарати для лікування двостороннього перехресного прикусу

11. Апарати для лікування букального перехресного прикусу

12. Апарат для лікування перехресного прикусу Фліса П.С.-Циж А.В.

13. Активатор Андрезене-Гойпля для лікування перехресного прикусу.

14. Регулятор ф-ції Френкля для лікування перехресного прикусу.

15. Фізіотерапеитичні методи лікування перехресного прикусу(вібрація,вакуум -терапія,МРТ).

16. Від чого залежить ретенційний період лікування перехресного прикусу.


2.Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття:

- тести ІІ рівня;

- алгоритми надання першої медичної допомоги при невідкладних станах;

- орієнтовна карта для формування практичних знань і умінь.

Студенти самостійно обстежують пацієнта, ставлять попередній діагноз, знімають відбитки щелеп та відливають контрольні та діагностичні моделі, проводять при необхідності антропометричні дослідження моделей, виставляють кінцевий діагноз та складають план лікування.

- алгоритми надання першої допомоги при невідкладних станах (див.дод.5)

3. Матеріали контролю для заключного етапу:

-результати контролю вихідного рівня знань;

-результати тестового контролю;

-результати самостійної роботи студентів.



4. Матеріали методичного забезпечення самопідготовки студентів:

  1. методичні рекомендації;

- домашнє завдання:

Підготуватися до наступного заняття на тему: “КОНТРОЛЬ ЗМІСТОВОГО МОДУЛЯ №2 ” використовуючи методичні рекомендації до заняття



VІІІ. ЛІТЕРАТУРА (див.список літератури):

Навчальна: а) основна:

б) додаткова:

КОНВЕРТАЦІЙНА ШКАЛА ОЦІНЮВАННЯ ЗА МОДУЛЕМ

«Аномалії та деформації зубощелепного апарату»

ДЛЯ ПОТОЧНОГО КОНТРОЛЮ





Традиційна шкала


Конвертація у бали

«5»

6

«4»

5

«3»

3

«2»

0



Методичну розробку склав: ас. Аваков В.В.

Методична розробка обговорена і затверджена на засіданні кафедри від _________ 201__ р. Протокол №_____.


Зав. кафедри

дитячої стоматології

д.мед.н., професор Мельничук Г.М.

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

для викладачів до практичного заняття № 18

з ортодонтії на основі кредитно-модульної системи навчання
Змістовний модуль № 2
Аномалії прикусу.


Yüklə 1,39 Mb.

Dostları ilə paylaş:
1   2   3   4   5   6   7




Verilənlər bazası müəlliflik hüququ ilə müdafiə olunur ©www.azkurs.org 2024
rəhbərliyinə müraciət

gir | qeydiyyatdan keç
    Ana səhifə


yükləyin