Problems of the history of medicine in azerbaijan



Yüklə 1,25 Mb.
Pdf görüntüsü
səhifə13/17
tarix24.01.2017
ölçüsü1,25 Mb.
#6259
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   17

135

мясъиддян фикирли чыхыр вя Имам Аьа (с)ын щцзуруна эедир. Имам Аьа
Ъяфяр Садиг фикирлилийинин сябябини сорушдугда ящвалаты она данышыр.
Сабащ йанына эялмясини тапшырыр.
Сящяри  эцн  Мцфаззал  гялям,  каьыз  эютцрцб  Имам  (с)ын  щц-
зуруна эедир. Ону юз щцърясиня апарыб бир эцн юнъяки сющбятляриня
давам едяряк буйурду: "Йа Муфаззал, дцздцр ки, Аллащ-тяала вар иди
щеч бир шей ондан сабигдя йох иди вя баги олаъаг щеч ня щяйати ол-
майанда. Пяс  онун  цчцндцр  щямд о  немятя  эюря ки,  бизя илщам
едиб  вя  онун  цчцндцр.  Шцкцр  о  шейя  эюря  ки,  бизя  ята  гылыб.  Бе-
дцрцст  ки,  шякк  едянляр  билмяйибляр  хилгятин  сябяблярини  вя  маг-
судуну Гасир олуб фящимляри".
Беляликля,  онларын  сющбяти  хейли  давам  едир.  Муфаззал  бцтцн
сющбяти  йазыр. Сонрадан  бу  рисаля чох  эениш  йайылыр. Дяфялярля  фарс
дилиня тяръцмя олунмушдур. Рисаляни илк дяфя олараг Щажы Аьа Мирзя
Ябдцлкярим Аьа азяри тцркъясиня тяръцмя вя шярщ етмишдир. Абидяни
1366/1947-ъи  илдя  тамамламыш  вя  "Мяназилцс-саликин"  ("Йол  эе-
дянлярин мянзилляри") адландырмышдыр. 
Ябдцлкярим  Аьа  мцгяддимядя  йазыр:  "Инсан  иглими-вцъуда
гядям гойдуьу саатдан мцсафирдир. Щяр няфясдя бир гядям вя щяр
саатда бир фярсях, щяр эцндя бир мянзил мягсяд тяряфиня теййи-мя-
сафят етмякдядир. Бу мясафиряти ики ъящятдяндир. Бири бядян вя ъис-
маниййят ъящятиндян, диэяри идрак вя рущаниййят ъящятиндян. Амма
ъисманиййят ъящятиндян будур ки, щямян ки бятни-цммидя она рущ
дямидя олду, мянзили-ъининиййя (щяля ана бятниндя олан ушаг беля
адланыр)  назил  олду.  О  вахт  ки  бу  дар  дцнйайа  эялди,  мянзили-ра-
зиййяйя  назил  олду  вя  бя'д  мянзили-тцфулиййя,  сонра  мянзили-
сибцввятя,  сонра  мянзили-ращигмя,  сонра  мянзили-рцъумиййятя  вя
щаказа  мянзили-мцнтящи-юмрцня  кими  вя  бу  мязкур  мяназилин
ибтидасында бу инсан аъизи-сярт, ня щайятдя зяиф бир ъцзи щярарятдян,
йа бцрудятдян мцтяяссир, яэяр щавадан бир саат ондан гафил олалар
щямян саатда щялак олаъагдыр. 
Пяс анан-фяанан бу мяназилдя бядян гцввят пейда гылыб щяр
мянзили-сабигдян мянзили-лащагга мцнтягил оланда бядян гявиляшиб
та мцнтящи дяряъяйя нцмцввя йетишяр. Тягрибян отуз синниня йети-
шяндя вя та гырх синниня кими щали-нцмцввядя мцщяссиб едиб бя'д
136

яз  ан  мянзили-зцбуля  йетишиб  та  ахири-юмрцня  кими  зцбулда  теййи-
мяназил едиб та ки, дцнйаны вида гылар". Беляликля, инсан ъисмани ола-
раг ана бятниндя йарандыьы андан юмрцнцн сонунадяк кечдийи ин-
кишаф мярщяляляри бяйан едилир. 
Рущани  мцсафирата  эялинъя  йазыр:  "Инсан  щали-ъиниййяйя  яслян
вя гятян бир шейя алим дейил. Вягтики, дцнйа мянзилиня гядям гой-
ду,  фягят  бир  гцввя  ламся  (тохунма)  вя  басиря  (эюрмя)  вардыр.
Ъями-мялумата  ъащилдир.  Анбаан  вя  саатбасаат  ягляниййят  мян-
зилляриндя  теййи-мясафят  гылыб  мярифят  кясб  етмякдядир.  Пяс  биринъи
эцн  ятрафда  олан  кимсяляря  мцмасят  етмякля  анасыйла  гейриляря
фярг гойур. Та ки, щядди-тямяййцзя йетишиб никц-бядя тямяййцз ве-
рир. Та ки, габили-тялими цмум олур".
Абидянин  мяьзи  гядим,  тяк,  язяли  вя  ябяди  олан  Аллащын  тяк-
лийини,  ващданиййятини,  бцтцн  мювъудатын  халиги  олдуьуну  сцбут  ет-
мякдир.  Беля мягамларда тибб  елминдян  эятирилмиш  нцмуняляр ВЫЫЫ
ясрдя гялямя алынса да бу эцнкц елмля цст-цстя дцшмясиндя ма-
раглыдыр. Абидя хцтбя, он алты мянзил вя хатимядян ибарятдир.
Инсанын хилгятиндян бящс едян мянзилдя йазылыр: "Тядбир олунур
инсан ананын рящминдя (ушаглар) цч зцлмятин алтында: зцлмяти-бятн
(гарын),  зцлмяти-рящм  (ушаглыг)  вя  зцлмяти-мяшимя  (ъифт)…  Пяс  о
щалда щейзин ганында она ьяза эялир. Неъя ки, нябатата судан ья-
за эялир. Бу щал иля олар та ки, хилгяти-тамам олуб, бядяни мющкям вя
дяриси гяви олуб щава иля мцбаширят етмяйя вя эюзц гяви олуб, ишыгла
мцбаширят  етмяйя  вя  о  щалда  анасына  талаг  щяйяъаны  едиб  ъинини
йериндян гопарыб шиддятля хариъя варид олунар. Та ки, мцтявяллид олар.
Пяс о анда ки, онун ьязасы иди, щейз ганы, мцндялиб олуб анасынын
пестанына  (дюшцня).  Тамы  вя  рянэи  дюнцб,  сцд  олуб,  бир  ялащиддя
ьяза олуб ъями ьязалардан цстцн олараг щаъя мягамындан ананын
пестанындан она йетишяр. О вахты мювлуд олду, дилини чыхарыб аьзынын
ятрафында  доландырар  сцд  йемяк  цчцн.  О  щалда  ананын  пестаныны
шярбя  кими  эюрцб  вягти-щаъятдя  ьяза  яхз  едир.  Пяс  мадям  ки,
бядяни рцтубятли вя йумшаг баьырсаглары назикдир, онун ьязасы бу-
дур. Вягтики, щярякятя эялди, бядянинин дярк олмаьына эюря бярк йе-
мякляр чейняйя биляр ки, ращят вя ясщял. Щабеля, адят цзря бу щалда
яэяр  зцкурдурса,  цзцня  тцк  защир  олур.  Кишилик  яламяти  олуб  сы-
137

бййятдян (йяни ушаг олмагдан) чыхмыш олсун. Яэяр цнсядир, онун
цзц тцкдян хали галар. Та ки, бещъят (сыхлыг) вя нязаряти (эюзяллик) ол-
сун. Та ки, зцкурлары щярякятя эятирсин, няслин баги галмасындан ют-
рц".
Мцяллиф щямчинин эюстярир ки, ушаглыгда олан ъиння щейз ганын-
дан гида чатмадыгда о тяляф ола биляр. Щямчинин йениъя доьулмуш
кюрпяйя  сцддян  башга  бир  гида  верилярся,  бядяниня  намцнасиб
олуб  она  язаб  веряр.  Вахтында  диш  чыхартмаса  йашына  уйьун  йе-
мякляр йейя билмяз. Бу вахт онун бядяни бяркимяз вя щярякятдян
галар. Беля олан щалда анасы йалныз онунла мяшьул олуб, диэяр юв-
ладлар дцнйайа эятириб тярбийя вермяйя имкан олмаз. Бундан баш-
га,  яэяр  вахтында  цзцня  тцк  битмяся,  ушаглар  вя  зянянляр  щейя-
тиндя галыб, вцгар вя язямятдян мящрум олар. Бунун да сябябляри
вардыр. Онлардан биринъиси одур ки, ата вя ана ъима вахты лазыми ада-
ба ямял етмяйибляр. Икинъи щал одур ки, Аллащ-тяала щяля дцнйайа эял-
мямишдян билиб ки, онун няфсиндя хябислик олаъагдыр. Буна эюря дя
она ъяза верибдир. 
Пяс Аллащ-тяала кюрпяни аьыллы щалда дцнйайа эятиря билмязди?
Бу щалда о юзцнц чох чятин вязиййятя дцшмцш эюрярди. Чцнки, юзц-
нц сцд ямян, яскийя бцкцлмцш вя няъасятя алудя олмуш эюряъяк-
ди. Яэяр аьлы камил, бядяни мющкямлянмиш щалда дцнйайа эялся иди,
ата-аналар  ювлада  тярбийя  вермяйин  ширинлийини  дуймаз,  ювлад  вали-
дейня, валидейн ювладына мещир салмазды. 
Аллащ-тяала набататы сусуз иъад едя биляр. Лакин су васитяси иля
иъад едир. Инсаны Адям (я)и йаратдыьы кими йарада биляр, лакин йарат-
дыгларынын  яшряфи  сайдыьы  инсаны  эюз  эюрмяйян,  ял  йетмяйян
ушаглыгда,  онун  бцтцн  бядяниня  лазым  олан  щяр  язасыны  йериндя
йарадыр.
Аьыз суйунун мащиййяти барядя йазыр: "Аьызын суйунун вя он-
да олан мянфяят ки, даима аьызын ичиндя ъаридир, та ки, щялг (боьаз)
вя щявати (дилчяйи) ислада ки, яэяр бу цзвляр гуруйа, инсан щялак олар.
Сцммя,  тяамы  йемякдя  яэяр  аьызда  бу  су  олмаса  тяам  чей-
нямяк вя удмаг мцмкцн олмаз"…
Ушагларын  аьламаьыны  онларын  дамагларында  рцтубятин  олмасы
иля баьлы олдуьуну гейд едир. Щямчинин гейд едир ки, яэяр о рцтубят
138

онларда  галарса,  бюйцк  фясадлар  вя  аьрылара  сябяб  олар.  Ата-ана
чох  вахт  ушаьын  аьламаьынын  сябябини  билмядян  ону  сакитляш-
дирмяйя чалышырлар. Лакин беля ушаглар бюйцйяркян онларда сяфещлик,
дялилик вя сайыглама кими щаллар мцшащидя олунур. еля буна эюря дя
Щягги-Тяала бу рцтубятляри щяля ушаг икян онларын аьзындан ахыдар.
Бядян цзвляриндян щяр бири вя онларын функсийасындан данышар-
кян  гейд  олунур:  "Ялляр  тутуб  эютцрмяк,  айаглар  йеримяк,  эюзляр
эюрмяк,  мядя  ьязаны  щязм  етмяк,  ъийяр  ьязада  щасил  олан  ганы
саф  вя  халис  етмяк,  мцнафиз (чыхыш)  гязанын фцзулуну хариъя чыхар-
маг, фяръ няслин багиси цчцндцр”.
Абидядя тибб елминин бу эцн гябул вя тясдиг етдийи беля нцму-
няляр  чохдур.  Ясярля таныш  олдугъа  щеч  няйин  сябябсиз  йаранма-
дыьына  вя  ващид,  мяркяз  бир  гцввя  тяряфиндян  идаря  олундуьуна
шцбщя йери галмыр. Бу идаря мяркязи йцксяк дяряъядя агил, камил,
мащир  вя  щяр  шейя  гадир  бир  вцъуддур.  Бу  вцъуда  Аллащ  дейирик.
Аллащ бизя кюмяк олсун.
Q U R A N   A Y Я Л Я Р I N D Я   B A L
Nailя Sцleymanova
Яlyazmalar Institutu
Qurani Kяrimin 128 ayяdяn ibarяt olan vя Mяkkя donяmindя
nazil surяlяrindяn biri dя “Bal arыsы” (Nяhl) surяsidir. Bu surяdя di-
gяr Mяkkя surяlяrindя oldugu  kimi яn cox ilahlяq, vяhy,diriliш mя-
sяlяlяrinя yer ayrыlmышdыr. Bununla bяrabяr gecя vя gцndцz, gцnяs,
ay, ulduzlar,dяnizlяr, daglar vя sairяnin dunyada tяyin edilmis pro-
qramlarыnыn  dяrinliklяri vя rяnglяri haqqыnda  hikmяtlяri bu surяdя
gюrmяk olar. Surяdя diqqяtimizi cяlb edяn mяsяlяlяrdяn biri arыnыn
fяaliyyяti vя bal vermяsinи dair bяyandыr:
"Rяbbin  bal  arыsыna  belя  vяhy  etdi:  daьlarda,  agaclarda  vя
insanlarыn qurduьu yerlяrdя юzunя yuva tik;" (Nяhl 68)
"Sonra  bцtцn  meyvяlяrdяn  ye  "Rяbbinin  asan  etdiyi  yolla
139

get."
Onlarыn  qarыnlarыndan insanlar цчцn шяfa olan  mцxtяlif rяngli
bal  cыxar.  Шцbhяsiz  bunda  dцшцnяn  millяt  цcцn  bюyцk  bir  ibrяt
vardыr. (Nяhl,  69)
Bu ayяlяrdя Allah Tяalanыn arыya vяhy etdiyi  sяnяtin nяticяsi
olan baldan bяhs edilir.  Balыn insan oьlunun  aьlыna sыьmayan sirli
hikmяtlяrinя  iшarя  edяn  Allah,  bu  sirlяri  юyrяnmяyimizi  istяyir.
Чцnkи Allahыn  arыya bal emal etdirmяsindя  bir cox hikmяtlяr vardыr.
Иlk  юncя  Allah  Tяala  arыya  aьaclarda,  daьlarda  vя  цmуmiy-
yяtlя yцksяk yerlяrdя yuvalar qurmaьы яmr edir. Arыlarыn altыbucaьlы
prizma шяkilindя qurduьu  ev pяtяkdir. Pяtяyin quruluшu dяqiq he-
sablanmыш memarlыq ишиnя bяnzяyir. Hazыrlandыьы maddя isя,   insa-
nыn  saьlamlыьыna  uyьun  olaraq  secilmiшdir.  Tяqribяn  bir  iynя  ucu
qяdяr  belя  beyni  olmayan  arы  mцkяmmяl  dцшцnцlmuш  evi  ancaq
ilahi ilhamla qura bilяr.
Daha sonra ayяdя Allahыn яmri ilя arыnыn butun meyvяlяrdяn
шяkяrli  birlяшmяlяri  topladыьы  bяyan  edilir.Topladыьlarы  шяkяrli  bir-
lяшmяlяr  mяdяlяrindя  mцяyyяn  bir  dяyiшikliyя  mяruz  qaldыqdan
sonra bal шяklindя pяtяklяrя toplanыr. Иlahi bir nemяt olan bal sяrf
insanlar ucun hazыrlanыr.  Balы arыnыn  юzц цчцn hazыrlandыьыны dцшцn-
sяk  belя,  hazыrlanan  balыn  hяtтa  yцzdя  biri  onun  цчцn  чoxdur.
Basqa canlыlar цчцn hazыrlandыьыnы da dцшцнmяk yanlышdыr. Чцнки arы
hяyat цчцn baшqa hec bir canlыya mюhtac deyildir.
Ayяdя balda insanlar цчцн шяfa olduьunu xцsusilя tяkid edяn
ifadяlяr dя vardыr.  Mцxtяlif яsrlяrdя yaшayan  bir cox tibb alimlяri
balыn insanыn saьlamlыьыnda mцhцm yer tutan bir maddя olduьunu
sцbut etmiшlяr. Orta  яsrlяrin mяшhur alimi Ibn  Sina yazыrdы:  "Яgяr
uzun  юmцrlц  olmaq  vя  gяncliyini  qorumaq  istяyirsяnsя  bal  ye".
Hippokrat  isя  yanыg  vя  yaralara  balыn  sцrцlmяsinin  mualicяvi  xц-
susiyyяtindяn xяbяr vermiшdir. 
Balыn Hz.Mцhяmmяdин (s.a.v.) hяyatыndaki yerini anladan rя-
vayяtlяr dя vardыr. O, мцxtяlif xяstяliklяrdя  baldan istifadя etmяyi
tювsiyя etmisdir:
"Шяfa verяn iki шeyя davam edin: Bala vя Qurana" (Ibn Mace, Tibб, 7)  
140

Balыn шяfaverici olduьunu anlamaq цчцn onun tяrkibi vя tяsir-
lяri  ilя  tanыш  olmaq  lazыmdыr.  Belя  ki,  bal  bяslяyиci  olmaqla  yanaшы
antibakterial tяsirя malikdir. Balda 60 mцxtяlif maddяlяr vardыr: 70-
80 faiz karbohиdrat tяшkil edir ki, onun  40 faizi fruktozadыr. Zulalыn
faizi  balda  az  olmasыna  (0,7-0,8  qram  100  qram  balda)  baxma-
yaraq  amin  turшularыnыn  tяrkibi  tamdыr.  Bal  insanыn  orqanizminin
demяk  olar  ki,  bцtцn  mиneral  duzlar  tяlяblяrini  tяmin  edir.  Cцnkи
balda  maгнезиум,  dяmir,  mis,  kalium,  xlor,  sink,  bor,  alyuminim,
bor, kalsium, titan, qalay, nikel vardыr. Bu adы cяkilяn mинeral mad-
dяlяrin  hяr birinя insanыn  orqanizminin  hяyat fяaliyyяti цчцn  mц-
hцmм  yer  ayrыlmышdыr.  Mяsяlяn,  mяrkяzi  sinir  sisteminin  normal
funksiyasы цчцn maqnezium gяrяkir.  Dяmir vя mis isя orqanlarыn
vя toxumalarыn normal oksigenini tяmin edir .
Hяmcinin balda xцsusilя  B  qrupuna daxil  olan  vitaminlяr  dя
vardыr.  Bцtцn  bу  tяrkiblяr  balын  шяfalы  olmasыnы  sцbut  edir.  Alimlяr
belя bir maraqlы faktы da tяyin etmislяr: balda vitaminlяr meyvя vя
tяrяvяzdяn  daha  cox  qorunub  saxlanыlыr.  Bal  чцрцyцb  xarab  ol-
madыьы  цчцn  dяrmanlarыn  hazыrlanmasыnda  vя  qorunmasыnda  isti-
fadя edilir.  Mяhz bu xцsusiyyяtinя gюrя yцz illяrdяn bяri balы spiрt
yerinя istifadя etmislяr.
Allah Tяala ayяdя arыnыn qarnыndan cыxan balыn rяnginin mцx-
tяlif  olduьunu  da xяbяr  verяrяk,  balыn fяrqli kimyяvi maddяlяrinя,
hяm dя шяfa tяsirinя iшarя edir.
Elmin  verdiyi  mяlumatlara  gюrя  balыn  rяngi  vя  onun  konsis-
tensiyasы vя sairя xassяlяri arыlarыn nektar topladыьы bitkilяrin xцsu-
siyyяtlяri ilя baьlыdыr. Mяsяlяn, cюkя aьacы balы яtirli, sяffaf вя aчыг
sarы rяngdя олур. Мoruь balы  gюzяl dadы, яtiri vя aь rяngi ilя fяrq-
lяnir. Qarabaшaq balы isя xardal, tцnd sarы, tцnd гяhveyi, qыzыlы rяng-
lяrdя olur. Belя mцxtяlif rяngli vя mцxtяlif tяrkibli ballarыn ayrы-ayrы
xяstяliklяr цчцn  шяfalы tяsiri  vardыr.
Mяsяlяn,  xardal,  tцnd  sarы  ballarda  dяmir  daha  чox  olduьu
цчцn  qan  azlыьыna,  cюkя  agacы  balы  isя  sойугdяymяlяrdя  istifadя
141

edilmяsi  faydalыdыr.  Bal  цmуmi  mюhkяmlяndirici  васитя  kimi  insan
orqanizminя  yardыm etmяklя yanaшы, tibбdя mцяyyяn edilмisdir ki,
hяmчinin bal синир системи хястяликляри, yuxusuzluq, xolesterinin чох-
луьуна qarsы mцalicяvi tяsiri olan tяbii mяhsulдur. Hяkimlяrin nяza-
rяti altыnda kompleks bal mцalicяsi цrяk яtrafы aьrыlarы azaldыr, arte-
rial tяzyiqи normallaшdыrыr.
Allah  canlыlara  normal  olaraq  instikdяn  baшqa  xцsusi  bir
ilhamla mцxtяlif vяzifяlяri  yerinя  yetirmяk яmri vermisdir.  Ilahi  bir
hikmяtlя hяcmcя cox kicik olaraq yaradыlmiш arыya шяfalы tяsirli, mю-
zцzяli bir maddя olan balыn hazыrlanmasы юyrяdilmisdir. Arыnыn hazыr-
ladыьы  pяtяklяr,  юz  aralarыndaki  iш  bюlцmц,  saf  bal  hazыrlama  iшi
щяддиндян артыг мцкяммял вя щейрятамиздир. 
ЯDЯBIYYAT
1. Z.Bцnyadov, V.Mяmmяdяliyev. Qurani Kяrimin Аzяrbaycan dilinя tяr-
cцmяsi. Бакы, Azяrnяшr, 1992.              
2.  Allamя Tabatabai. Яl-Mizan fi Tяfsir-il-Quran. Istanbul, 2003.   
3. Elmalы Hяmdi Yazыr. Hak Dini Kuran Dili. Istanbul (tarixsiz).
4. Islam Ansiklopedisi, IV cild, Istanbul, TDV, 1992
5. Nurbaki Haluk, Kurani Kerimdеn Ayetlеr vе Ilmi Gerчekler. Ankara, 1987 
6. Sahih-i Buhari Mцhtasarы Tecrid-i Sarih tercцmesi ve шerщi, Ankara, 1980
7. Буренин Н.Л., Котова Г.Н., "Справочник по пчеловодству" Москва -1984
**********************
**************
*****
142

ТИББ ВЯ ЯСЗАЧЫЛЫГ ЦЗРЯ ОРТА ЯСР
ЯЛЙАЗМАЛАРЫ
________________________________
ЯБЦЛЩЯСЯН МЯРАЬАЙИНИН “МЦАЛИЪЯТИ-МЦНФЯРИДЯ”
ЯСЯРИ ЩАГГЫНДА
Ирадя Гайыбова
Ялйазмалар Институту
АМЕА-нын  Ялйазмалар  Институтунун  хязинясиндя  Азярбай-
ъан  алими  Ябцлщясян  Мяраьайинин    тибб  елминя  аид  “Мцалиъяти-
мцнфяридя”  ясяри  мцщафизя  онунур.  Китаб  орта  яср  Азярбайъан
тябабятини  юйрянмяк  бахымындан  олдугъа  зяруридир.  Мцяллифин
юзцнцн гейд  етдийи  кими, бу  ясяр  щиъри тягвими иля 1139-ъц илдя
(милади  тягвими  иля  1760/61-ъи  ил)  йазылмышдыр  вя  айры-айры  хястя-
ликлярин мцалиъясиндян бящс едир. 
Ясярин  гыса  тясвири  Фазил  Сейидовун “Тибб  ялйазмалары  ка-
талогу”нда верилмишдир. Ялйазма Фярид Ялякбярли тяряфиндян тяд-
гиг  олунмуш  вя  орада  йер  алмыш  тибби  тювсиййяляр  щямин  мцял-
лифин  “Шяргдя  аиля  вя  ниэащ”  китабына  салынмышды.  Бунунла  беля,
индийя гядяр бу ясяр фарс дилиндян Азярбайъан дилиня бцтювлцкля
тяръцмя  едилмямишдир.  “Мцалиъяти-мцнфяридя”  ясяринин  орта  яср
Азярбайъан  тябабяти  цзря  гиймятли  мянбя  олдуьуну  нязяря
алараг, биз ону Азярбайъан дилиня чевирдик.  
Ясярин  башланьыъ  щиссясиндя  гейд  олунмушдур  ки,  мцяллиф
яряб дилиндя йазылмыш мцхтялиф китаблардан, о ъцмлядян Ибн Кон-
йенин “Тющфя вя мяфатищ” (“Тющфя вя ачарлар”) ясяриндян, тязкиря
143

вя  диэяр  ясярлярдян  айры-айры  хястяликлярин  тяърцбядян  кечмиш
вя  сынанмыш  мцалиъясиня  даир  мялуматлары  топлайараг  бу  ясяри
йаратмышдыр. 
“Мцалиъяти-мцнфяридя”  ясяриндя  инсан  организминин  мцх-
тялиф  органларынын,  о  ъцмлядян  баш-бейин,  цряк,  мядя,  гара  ъи-
йяр,  бюйряк,  ъинсиййят  органлары  хястяликляринин  мцалиъяси  вя
гцввятляндирилмяси  цчцн,  щабеля  айры-айры  органларын  илтищабы,
мцяййян  шишлярин,  йараларын,  мцхтялиф  сябяблярдян  доьан  на-
ращатлыгларын, ясяб эярэинликляринин, битки вя щейван нювляри, ъцр-
бяъцр  тябии  васитяляр,  мялщям  вя  бирляшмяляр  васитясиля  мца-
лиъясиндян  бящс  олунмуш,  йери  эялдикъя  мцяййян  нцмуняляр
эюстярилмишдир.  Ясярдя  йцзлярля  битки,  аьаъ,  щейван  вя  мине-
ралларын ады чякилмишдир.
Ясяр  тяръцмя  олунаркян  мцхтялиф  чятинликляря  раст  эялин-
мишдир.  Ян  цмдяси,  ясярин  гядим  ялйазма  шяклиндя    (шикястя-
нястялиг хятти иля йазылмышдыр) олмасындан доьан чятинликдир. Бязи
сюзляр о гядяр дя айдын шякилдя дейилдир вя бязи щярфлярдя нюг-
тяляр дцшмцш вя йа яксиня, чохлу сайда артыг вя лазымсыз нюг-
тяляр  мювъуддур.  Мцяййян  сящифялярдя  кянарда  верилмиш  ялавя
изащат  вя  шярщлярин  мящз  щансы  мятлябя  аид  олдуьуну  тяйин
етмяк мцяййян щалларда чятинлик йаратмышдыр. 
Диэяр  чятинлик  орфографик,  лексиколожи-фразеоложи  мяншялидир.
Дилдя  дюврцн  хцсусиййятляриндян  доьан  бязи  щаллар  юзцнц  бц-
рузя  вермиш  (яряб  ялифбасы  иля  ялагядар),  бязи  сюзлярдя  “син”,
“ре”,  хцсуси  иля  дя  “гаф”  щярфи  ишлянмямишдир.  Ясярдя  кцлли  миг-
дарда яряб сюзляри  ишлянмиш, бир чох сюзляр ися архаикляшмиш вя
кющнялмиш  щесаб  олунур.  Бязи  фарс  кялмяляри  дя  юз  шяклини
дейишмишдир. Чох щалларда щямъинс цзвляр вя ъцмляляр арасында
дурьу  ишаряси  ишлянмямиш,  феллярин  мцяййян  щиссяси  гядим  вя
орта яср фарс дилиня хас шякилдя ишлянмишдир (фелин ямр формасы).
Гейд  етмяк лазымдыр  ки, ясярин тяръцмя  олунмуш  нцсхяси
там шякилдя дейил вя сон сящифяляр дцшмцшдцр.
144

МЯЩЯММЯД ЙУСИФ ШИРВАНИНИН "ТИББНАМЯ"
ЯСЯРИ ЩАГГЫНДА
Наиля Мустафайева
Ялйазмалар Институту
АМЕА М.Фцзули адына Ялйазмалар Институтунда 363 тибб цзря
ялйазма  мцщафизя  олунур.  Онларын  бир  щиссяси  ана  дилимиздя  яряб
ялифбасы иля йазылмышдыр. Бу ясярлярин ян шющрятлиси Мящяммяд Йусиф
Ширванинин  "Тиббнамя"  ясяридир  вя  тясадцфи  дейил  ки,  бу  ясяр
транслитерасийа олунуб  Азярбайъанда няшр едилмиш илк  орта  яср  тибб
ялйазмасы  олду.  Азярбайъанда  орта  яср  тибб  ялйазмаларынын  няшри
просесси  "Тиббнамя"нин  ишыг  цзц  эюрмяси  иля  башлады.  "Тиб-
бнамя"нин  транслитерасийасыны  Ариф  Рамазанов,  мятнин  елми  ре-
дактясини,  шярщлярин,  гейдлярин  вя  терминоложи  лцьятлярин  тяртибини  ися
Фярид  Ялякбярли  йериня  йетирмишдир.  Мяммядаьа  Султанов  вя  Акиф
Фярзялийев  мятни  садяляшдирмиш  (йяни  бязи  архаик  сюзляри  онларын
мцасир  Азярбайъан  гаршылыглары  иля  явяз  етмиш)  вя  китабы  чапа  ща-
зырламышлар.    
Китаб  1990-ъи  илдя  30  000  тиражла  “Ишыг"  няшриййатында  чапдан
чыхмышдыр  вя  охуъуларын  бюйцк  мараьына  сябяб  олмушдур.  Оху-
ъуларын  тялябатыны  нязяря  алараг  китаб  бир  нечя  дяфя  тякрарян  няшр
едилмишди. 1993-ъц илдя Фярид Ялякбярли "Тиббнамя" ясяри щаггында
Тябриздя кечирилмиш 11-ъи Иран Физилоэийа вя Фармаколоэийа Конгре-
синдя мярузя етмишди.  
Лакин  "Тиббнамя"  ясяри  уьур  газанмагда  давам  едирди.
2002-ъи  илдя  Фярид  Ялякбярли  вя  Акиф  Фярзялийев  "Тиббнамя"ни  рус
дилиня  тяръцмя  етдиляр  вя  китаб  Санкт-Петербург  Дювлят  Универси-
тетинин няшриййатында ишыг цзц эюрдц. Бу, Русийада няшр едилмиш илк
орта  яср  Азярбайъан  тибб  гайнаьы  иди  [3].  Параллел  олараг  Ф.Яляк-
бярлинин "Тиббнамя" щаггында инэилис дилиндя йаздыьы материаллар ин-
тернет сянифяляриндя йерляшдирилди вя хариъи мцтяхяссислярин мараьына
сябяб олду. 
145

2003-ъц  илин  сентйабрында  АМЕА-нын  Ялйазмалар  Институтуна
Ъянуби Корейа Республикасындан чякилиш групу эялди. Корейа  теле-
визийасыны тямсил едян бу груп "Тиббнамя" ялйазмасыны чякмяк вя
онун щаггында мцсащибя эютцрмяк цчцн иъазя истядиляр. Сцд мящ-
сулларынын мцалиъяви тясириня щяср олунмуш бу филмдя "Тиббнамя"дя
сцд  щаггында  дейилян  сюзляр  дя  ситат  эятирилди.  Азярбайъанлы  узун-
юмцрлцлярин  "Тиббнамя"  тювсиййяляриня  ямял  едяряк  чохлу  гатыг,
сцзмя вя башга сцд мящсуллары йемяляри вурьуланды. Бу йахынларда
филм Ъянуби Корейа телевизийасында эюстярилмишдир.
Америкалы тядгигатчы Жасон Армстронэ да инэилисдилли елми ядя-
биййатдан  "Тиббнамя"  щаггында  юйряндикдян  сонра  Нйу-Йоркдан
Бакыйа,  АМЕА-нын  Ялйазмалар  Институтуна  эялди  вя  Фярид  Яляк-
бярлинин  рящбярлийи  алтында  "Тиббнамя"нин  тядгигиня  башлады.  Жасон
Армстронэун  "Music Therapy And Islamic Natural Healing In Azer-
baijan"    мягаляси  АМЕА-нын  Ялйазмалар  Институтунун  кечирдийи  ЫХ
Республика елми конфрансынын материалларында дяръ олунмушду.    
"Тиббнамя"йя бу гядяр дярин мараг тясадцфи дейил. Бу китаб
сюзцн ясл мянасында Орта яср Азярбайъан тябабятинин хязинясидир.
Инди ися ясярин юзц щаггында гыса мялумат веряк. "Тиббнамя" ясяри
1712-ъи  илдя Азярбайъан  дилиндя  йазылыб. Бурада 500-дян чох  дяр-
ман биткиси вя тябии мцалиъя васитяси барядя ятрафлы мялумат верилир.
Йцзиллярин сынаьындан чыхмыш халг тябабяти бу эцн дя юз елми-практик
ящямиййятини итирмямишдир. "Тиббнамя"нин мцасир ялифба иля няшри та-
рихимизи  юйрянмяк,  нябатят  елмляринин  сирляриня  йийялянмяк
бахымындан да бюйцк ящямиййят кясб едир.
"Тиббнамя" чох мараглы бир ясярдир. Илк юнъя, бурада мцхтялиф
хястяликлярин  мцалиъя  йоллары    щаггында  йыьъам  мялумат  верилир.
Диэяр  тяряфдян  ися  бу  китаб  XVIII  ясрин  яввялляриндя  няср  дилимизин
тарихини  юйрянмяк  ишиндя  бизя  кцлли  мигадрда  материал  верир.  Ясяр
гядим  тцрк  сюзляри  иля  зянэиндир  вя  чох  мараглы  синтактик  гурулуша
маликдир.  Она  эюря  дя  "Тиббнамя"  Азярбайъан  дилинин  тарихи  иля
мяшьул олан дилчилярин мараьына сябяб ола биляр.  
Ялйазма  114  вярягдян  вя  120  бабдан  ибарятдир  вя  айдын
нясх  хяттиля  йазылмышдыр.  Китабын  мцгяддимясиндя  гейд  олундуьу
146

кими, "Тиббнамя" ясяриндя баш аьрысындан тутмуш, айры-айры бядян
цзвляриндя  баш  верян  бцтцн  хястяликлярин  мцалиъяси,  мцхтялиф
дярманларын  вя  мяъунларын  щазырланмасы,  онларын  тяркиби  вя  тясири
щаггында гыса мялумат верилир. 
Совет дюврцндя "Тиббнамя" ясярини няшр етмяк щеч дя асан
олмамышды.  Ясярдя  тез-тез  "Аллащын  кюмяйиля  бу  дярман  хястялийи
дяф  едир"  ифадяси  ишлянилир.    "Тиббнамя"  ясяри  Совет  дюврцндя  чапа
щазырландыьына эюря мятнин бир чох йерляриндян Аллащ вя динля баьлы
сюзляр  сензура  тяряфиндян  эютцрцлмцш,  ъадуэярлик,  тилсим,  астро-
лоэийа  вя  диэяр  мистик  мяфщумларла  баьлы  парчалар  ися  ихтисар  едил-
мишди.  Бцтцн  бу  ихтисарлар  ясярин  цмуми  щяъминин  тящминян  30%
тяшкил  едир.  Совет  дюврцндя  дювлят  сензурсындан  бойун  гачырмаг
вя  ихтисар  олунмуш  йерлярин  йенидян  мятня  дахил  олмасына  наил  ол-
маг  мцмкцн  дейилди.  Няшриййат  редакторлары  мятндян  "кобуд
сяслянян" халг ифадялярини чыхартмаьы вя онлары мцасир ядяби ъцмля-
лярля явяз етмяйи тяляб едир вя бунунла да мятнин дил орижиналлыьына
чох бюйцк щялял йетирирдиляр.          
Тцрк  дилиндя  йазылмыш  башга  орта  яср  тибб  ялйазмалары  кими
"Тиббнамя"дя дя тцркячарянин, о ъцмлядян, ъаду вя тилсимля мца-
лиъянин эцълц тясири дуйулур.  Мцяллиф китабда дини рявайятлярдян исти-
фадя ется дя, дуа, тилсим, сещр, ъадуйа эениш йер вермир. Мящям-
мяд  Йусиф  Ширванинин  "Тиббнамя"си  битдикдян  сонра  ялйазмасына
ялавя едилмиш бир нечя кичик ясяр вя тибби рисалялярдя ясасян дуа, тил-
сим вя сещрля мцалиъя цсуллары эюстярилир. Мяммядаьа Султановун
фикринъя: "Диндар хястя, она едилян дуа мцалиъясиня бцтцн варлыьы иля
инандыьы цчцн юзцнятялгин йолу иля саьала биляр. Буну дин хадимляри,
пир сащибляри бир мюъцзя вя йа фювгялтябии бир гцввянин ирадяси кими
изащ  едирляр.  Лакин  щягигятдя  ъидди  етигад нятиъясиндя  инсан  орга-
низми  юз-юзцня  тяшяккцл  едир.  Бу  мянада  бязи  тябабят  риса-
ляляриндя  нязяря  чарпан  Гуран  суряляриндян  истифадя  дя  мящз
диндар  хястядя  саьалмаьа  мющкям  инам  йаратмаг  мягсядини
эцдмцшдцр".  
Китаба Мящяммяд Йусиф Ширвани юзц бир вярягдян ибарят фарс
дилиндя  кичик  бир  мцгяддимя  йазмышдыр.  Мящяммяд  Йусиф  Ширвани
Yüklə 1,25 Mb.

Dostları ilə paylaş:
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   17




Verilənlər bazası müəlliflik hüququ ilə müdafiə olunur ©www.azkurs.org 2024
rəhbərliyinə müraciət

gir | qeydiyyatdan keç
    Ana səhifə


yükləyin