Текст підручника як джерело інформації л. М. Шевчук, кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник у статті уточнено визначення понять «текст підручника»



Yüklə 330,51 Kb.
Pdf görüntüsü
tarix26.05.2017
ölçüsü330,51 Kb.

344

УДК 372.854



ТЕКСТ ПІДРУЧНИКА ЯК ДЖЕРЕЛО ІНФОРМАЦІЇ

Л. М. Шевчук, 

кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник

У статті уточнено визначення понять «текст підручника», «наратив», «ін-

формація», «інформаційна компетентність». Акцентовано увагу на важливос-

ті інформаційної функції підручника. Розглянуто текст підручника як джерело 

інформації, а також особливості його структури.

Ключові слова: підручник, текст підручника, наратив, інформація, ін-

формаційний процес, інформаційна компетентність.

Постановка проблеми. Для сучасного суспільства характерне невпинне 

зростання інформації, що спричинює необхідність відповідних змін у системі 

освіти. На часі формування особистості, пристосованої до швидкоплинності та 

стрімкості інформаційного процесу, здатної сприймати, зберігати і відтворювати 

інформацію, критично її осмислювати, інтерпретувати, продукувати нову.

Зазначений вище аспект потребує відображення у чинних підручниках (у 

яких відображено предметний зміст освіти, визначений шкільною програмою 

для обов’язкового засвоєння школярами), зокрема у текстах підручників.



Аналіз літератури з проблеми дослідження. Поняття інформації ви-

вчали такі вчені, як Ю. О. Жук, В. В. Котенко, В. В. Лапінський, В. Д. Руденко, 

О. В. Співаковський, С. Л. Сурменко; дослідженням у галузі інформаційної 

компетентності присвячені праці В. В. Зіборової, Ю. С. Зубова, С. В. Триши-

ної, А. Я. Фрідланда та інших науковців.

Різні аспектипідручникотворення розглядають В. П. Безпалько, Н. М. Бу-

ринська, О. Е. Жосан, Я. П. Кодлюк, С. У. Гончаренко, Д. Д. Зуєв, В. В. Кра-

євський, Л. П. Величко, О. Я. Савченко, О. М. Топузов (зокрема, специфіку 

текстів – Н. В. Чепелєва, Н. М. Пасік, С. Е. Трубачева та ін.). Водночас, на 

нашу думку, недостатньою є кількість та різноманітність напрацювань, у яких 

розглядається текст підручника як джерело інформації.

Формулювання цілей статті. Мета статті полягає у розгляді інформацій-

ної функції підручника та тексту підручника як джерела інформації.



Виклад основного матеріалу. Слово «інформація» походить від латин-

ського слова «information», що означає викладення, повідомлення, пояснення 

факту, явища, події.

А. Я. Фрідланд детермінує дефініцію «інформація» як смисл, що виникає 

у людини в результаті одержання нею даних, взаємопов’язаний з попередньо 

опанованими знаннями і поняттями.

У науково-методичній літературі поняття «інформація» – це будь-які ві-

домості, одержувані людиною, які дають уявлення про ту чи іншу сторону 

матеріального світу та процесів, що виникають у ньому; набір відомостей 

© Л. М. Шевчук, 2015



345

(про  об’єкти,  явища  і  процеси  навколишнього  світу);  нові  відомості  (які 

прийняті, зрозумілі й оцінені її користувачем як корисні; можуть бути ви-

користані людиною для вдосконалення її діяльності та поповнення знань); 

відомості, знання, повідомлення (що є об’єктом збереження, передачі, пере-

творення і які допомагають вирішити поставлене завдання); нові знання (які 

отримує суб’єкт у результаті сприйняття та переробки певних відомостей); 

зміст отриманого повідомлення, його інтерпретація; відображення реального 

(матеріального) світу у вигляді знаків і сигналів.

Властивостями інформації є об’єктивність, достовірність, повнота, своє-

часність (актуальність), корисність, зрозумілість.

У навчально-виховному процесі сучасної школи джерелом важливої ін-

формації є підручник – «книга або інший носій інформації, який є засобом 

для засвоєння змісту освіти й містить систематизований навчальний матеріал, 

передбачений навчальною програмою з певного предмета» [11, с. 18].

Дослідник О. Я. Савченко базовою функцією підручника вважає інформа-

ційну (відбір змісту навчальної книги, зокрема різних видів знань), «оскільки 

вона забезпечує якість його змісту, є потенціалом для реалізації виховного, роз-

вивального, мотиваційного ресурсу підручника» [9, с. 94]. Водночас науковець 

наголошує на тому, що зміна цілей і ціннісних засад, оновлення змісту шкільної 

освіти зумовлюють потребу у розширенні й переосмисленні функцій підручника.

На нашу думку, нагальним та необхідним є переосмислення саме інформацій-

ної функції підручника. Зокрема, варто враховувати, що завдяки своїй загально-

дидактичній структурі (текст, апарат організації засвоєння, ілюстративний мате-

ріал, апарат орієнтування) підручник відображає (за формою подання) – текстову, 

графічну інформацію, (залежно від способу сприйняття) зорову інформацію 

(якщо це друковане видання), комбіновану (якщо це електронний підручник).

Уточнення та розширення опису інформаційної функції можливе завдяки 

усвідомленню суті «інформаційної компетентності», яку трактують як здат-

ність особистості орієнтуватися в потоці різноманітних повідомлень, складне 

індивідуально-психологічне утворення, інтегративну якість особистості, «що 

є результатом відображення процесів добору, засвоєння, опрацювання, транс-

формації і генерування повідомлень в особливий тип предметно-специфіч-

них знань, яка дозволяє виробляти, приймати, прогнозувати і реалізовувати 

оптимальні рішення в різних галузях діяльності» [10].

Інформаційна компетентність передбачає наявність аналітичних, проек-

тних, прогностичних умінь в засвоєнні та застосуванні інформації, форму-

вання яких відбувається на тих етапах, які має пройти учень: ознайомлення, 

репродукція, перетворення інформації, створення власного інтелектуального 

продукту на основі отриманої чи самостійно знайденої інформації [3]. Отже, 

інформаційна функція підручника має відображати зазначені вище аспекти.

Основною складовою підручника є текст – «основна словесна (вербальна) 

система загальної моделі підручника», носій змісту освіти, основної інфор-

мації, призначеної для засвоєння школярами [4, с. 99].

Для тексту підручника характерна інтеграція його зовнішнього оформлен-

ня (яке допомагає диференціювати різний за значущістю начальний матеріал) 



346

і внутрішньої будови (включає педагогічно доцільний зміст, вдале мовленнєве 

оформлення, логічність та послідовність викладу) [6].

Для текстового блоку характерна різнорідність. Зокрема, розрізняють 

основний, додатковий і пояснювальний тексти.

Основний текст – це головне джерело інформації, вміщеної у підручнику, 

до того ж інформації, обов’язкової для вивчення та засвоєння учнями. Зва-

жаючи на це, для основного тексту підручника необхідною є узгодженість із 

чинною навчальною програмою.

Функціями додаткових текстів є розширення, поглиблення інформації, яку 

охоплює основний текст (для її глибшого та повнішого розуміння, кращого 

засвоєння), ілюстрування її цікавими, неординарними відомостями (що по-

зитивно впливає на мотивацію до навчання). Додаткові тексти (документи, 

статистичні відомості, уривки з художньої, науково-популярної та мемуарної 

літератури тощо) містять позапрограмовий матеріал, тому призначені для 

загального ознайомлення. Зважаючи на це доцільним та обов’язком є чітке 

розмежування (за допомогою різних шрифтів, кольорів тощо) основного та 

додаткових текстів. Кожен учень, відкривши підручник, має чітко розуміти, 

який навчальний матеріал йому необхідно вивчити, а з чим він може лише 

ознайомитися.

Зазначене вище стосується і пояснювальних текстів (примітки, пояснення, 

словники тощо).

Для ґрунтовного дослідження проблеми текстів підручника цікавими є 

напрацювання В. О. Онищука. Зокрема, вчений поділяє тексти підручників 

на різновиди за характером відображення дійсності, беручи за основу різні 

критерії (табл. 1).



Таблиця 1

Види текстів підручника (за В. О. Онищуком)

Тексти підручників

За характером 

відображення 

діяльності

За домінувальним

характером викладу на-

вчального

матеріалу

За логічними особливостями 

тексту підручника

Т

ек

сти



 емпіричног

о 

харак



тер

у

Т



ек

сти


 теоретичног

о 

харак



тер

у

Репро



дук

тивні


Проб

лемні


Програмов

ані


К

омплек


сні

Ана


літичног

о 

харак



тер

у

Синтетичног



о 

харак


тер

у

Побудовані



Д

едук


тивним

 спо


со

-

бо



м

Індук


тивним

 спо


со

-

бо



м

347

Водночас для повноцінної реалізації інформаційної ролі підручника важ-

ливими є такі позатекстові компоненти, як ілюстративний матеріал, апарат 

організації засвоєння, апарат орієнтування. 

Зокрема, залежно від типу (провідні, рівноправні, узагальнюючі) ілю-

страції можуть замінювати основний текст (якщо цього потребує специфіка 

навчального матеріалу), нести основне смислове навантаження, використо-

вуватися нарівні з текстом (за умови, що текст є незрозумілим без відповід-

ної ілюстрації), становити цілісність інформації як суму майже однакових 

доданків, і нарешті – лише доповнювати, конкретизувати зміст тексту.

Завдяки такому структурному компоненту підручника, як апарат організа-

ції засвоєння, або, як ще його називають науковці, блоку діяльнісного спря-

мування (завдання, вправи, запитання тощо) здійснюється систематизація, 

закріплення інформації, вправляння у її використанні, перетворенні тощо.

Апарат орієнтування (передмова, зміст, рубрикація, сигнали-символи, 

предметні  та  іменні  вказівки,  бібліографія,  колонтитул  тощо)  допомагає 

школярам самостійно зорієнтуватися у різноманітті навчальної інформації, 

вміщеної у підручнику.

Отже, для тексту підручника характерний вміст когнітивної інформації 

(фактологічні й теоретичні елементи), рефлексивної (виражає авторське став-

лення до положень, викладених у тексті), регулятивної (її головна функція – 

управляти сприйняттям, розумінням тексту).

За способом реалізації категорії інформативності розрізняють тексти-роз-

повіді, тексти-роздуми та тексти-описи.

Розповідь як текст, у якому міститься повідомлення про дії та стани, має 

динамічний характер і композиційну структуру. Побудова тексту-розповіді 

підручника потребує детального розгляду наративу (від латин. narrare – роз-

повідати, оповідати). Зокрема, як зазначає Л. П. Величко, «у формі нарати-

ву наукове знання перетворюється зі знання для посвячених на знання для 

всіх» [1, с. 6].

Навчальний наратив як сюжетно-розповідне висловлювання, що охоплює 

всі компоненти тексту підручника, є потужним засобом зацікавлення учнів і 

гуманітаризації наукових знань. Наратив охоплює основні ознаки оповідаль-

ного тексту (автора, героїв, події, сюжет тощо) і являє собою немовби рамку, 

в яку уміщується теоретичний матеріал.

Повідомлення будується у формі історії, яка розповідається за певними 

правилами. Так, автор підручника продумує сюжет тексту (подію або систему 

подій, думок) і фабулу (історію, ядро сюжету, виклад подій твору у причи-

ново-наслідковій, хронологічній послідовності). Сюжет і фабула становлять 

нерозривний конструктивний компонент твору.

Наявність персонажів простежується у навчальних текстах окремих під-

ручників для учнів початкових класів.

Для тексту-опису властиві класифікації властивостей, ознак, якостей, від-

ношень.


348

«Текст-роздум спрямований на вираження міркування з приводу якоїсь 

ситуації, дії, вчинку, доведення або заперечення певної тези, на розкриття 

зв’язків між явищами дійсності.… Спосіб викладу інформації в роздумах 

може здійснюватися дедуктивно (текст починається з тези, яка в наступних 

реченнях доводиться або спростовується) чи індуктивно (спочатку наводяться 

окремі факти, на основі яких потім робиться висновок)» [8, с. 35–36].

Висновки. Підручник є одним із основних джерел обов’язкової для за-

своєння учнями інформації. Під час створення підручників обов’язковим є 

врахування специфіки процесів сприймання, розуміння, запам’ятовування 

тексту школярами, формування умінь використання, відновлення, перетво-

рення засвоєної інформації, створення на її основі власних продуктів. З метою 

оптимальної реалізації інформаційної функції підручника доцільним та акту-

альним є використання навчального наративу, що надає тексту розповідного 

характеру, позитивно впливає на мотивацію до навчання, доступність викладу 

матеріалу, якість засвоєння знань.

Література

1. Величко Л. П. Наратив як форма вираження наукових хімічних знань / Л. П. Ве-

личко // Біологія і хімія. – № 6. – 2009. – С. 6–8.

2. Жосан О. Е. Вимоги до шкільного підручника у контексті розвитку вітчиз-

няного підручникознавства / О. Е. Жосан // Проблеми сучасного підручника : зб. 

наук. праць / В. М. Мадзігон. – К. : Інститут педагогіки НАПН України, 2010. – № 1 

(10). – С. 53–61.

3. Зіборова В. В. Формування інформаційної компетентності учнів / В. В. Зібо-

рова. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: //http://icrmu.luguniv.edu.ua/conf2/

psih_ped/ Ziborova.doc

4. Зуев Д. Д. Школьный ученик / Д. Д. Зуев. – М. : Педагогика, 1983. – 240 с.

5. Інформаційні технології в управлінні вищими навчальними закладами : метод. 

посібн. / [О. В. Співаковський, Д. Є. Щедролосьєв, Н. М. Чаловська та ін.]. – Херсон : 

Айлант, 2005. – 211 с.

6. Кодлюк Я. П. Теорія і практика підручникотворення у початковій освіті : під-

руч. для магістрантів та студ. пед. ф-тів / Я. П. Кодлюк. – К. : Інформаційно-аналі-

тична агенція «Наш час», 2006. – 368 с.

7. Нативні психотехнології / Н. В. Чепелєва, М. Л. Смульсон, О. М. Шиловська, 

С. Ю. Гуцол ; за заг. ред. Н. В. Чепелєвої. – К. : Главник, 2007. – 144 с.

8. Пасік Н. М. Лінгвістичний аналіз художнього тексту / Н. М. Пасік. – Ніжин : 

Вид-во НДПУ ім. М. Гоголя, 2003. – 206 с.

9. Савченко О. Я. Дидактика початкової освіти : підручн. / О. Я. Савченко. – К. : 

Грамота, 2012. – 504 с.

10. Тришина С. В. Информационная компетентность как педагогическая катего-

рия / С. В. Тришин // Интернет-журнал «Эйдос». – 2005. – 10 сентября. – [Електро-

нний ресурс]. – Режим доступу:http://www.eidos.ru/journal/2005/0910-11.htm

11. Трубачева С. Е. Трансформація функцій шкільного підручника в умовах ком-

петентнісного підходу // Проблема сучасного підручника : зб. наук. праць / С. Е. Тру-

бачева ; [ред. В. М. Мадзігон ; наук. ред. О. М. Топузов]. – К. : Педагогічна думка, 

2011. – Вип. 11. – 800 с. – С. 17–22.



349

12. Фридланд А. Я. Информатика и ее сущность (место информатики в современ-

ном мире) / А. Я. Фриланд // Информатика и образование. – 2008. – № 4. – С. 76–88.

References

1. Velychko L. P. Naratyv yak forma vyrazhennya naukovykh khimichnykh znan’ / 

L. P. Velychko // Biolohiya i khimiya. – № 6. – 2009. – S. 6–8.

2. Zhosan O. 

E. Vymohy do shkil’noho pidruchnyka u konteksti rozvytku 

vitchyznyanoho pidruchnykoznavstva / O. E. Zhosan // Problemy suchasnoho pidruchnyka : 

zb. nauk. prats’ / V. M. Madzihon. – K. : Instytut pedahohiky NAPN Ukrayiny. – № 1 

(10). – 2010. – S. 53–61.

3. Ziborova V. 

V. 


Formuvannya informatsiynoyi kompetentnosti uchniv / 

V. V. Ziborova. – [Elektronnyi resurs]. – Rezhym dostupu: // http://icrmu.luguniv.edu.ua/

conf2/psih_ped/ Ziborova.doc

4. Zuev D. D. Shkol’nyy uchenyk / D. D. Zuev. – M. : Pedahohyka, 1983. – 240 s.

5. Informatsiyni tekhnolohiyi v upravlinni vyshchymy navchal’nymy zakladamy : 

metodychnyy posibnyk / [O. V. Spivakovs’kyy, D. Ye. Shchedrolos’yev, N. M. Chalovs’ka 

ta in.]. – Kherson : Aylant, 2005. –211 s.

6. Kodlyuk Ya. P. Teoriya i praktyka pidruchnykotvorennya u pochatkoviy osviti : 

pidruch. dlya mahistrantiv ta stud. ped. f-tiv / Ya. P. Kodlyuk. – K. : Informatsiyno-

analitychna ahentsiya «Nash chas». – 2006. – 368 s.

7. Natyvni psykhotekhnolohiyi // N. P. Chepelyeva, M. L. Smul’son, O. M. Shylovs’ka, 

S. Yu. Hutsol ; za zah. red. N. V. Chepelyevoyi. – K. : Hlavnyk, 2007. – 144 s.

8. Pasik N. M. Linhvistychnyy analiz khudozhn’oho tekstu / N. M. Pasik. – Nizhyn : 

Vydavnytstvo NDPU im. M. Hoholya, 2003. – 206 s.

9. Savchenko O. Ya. Dydaktyka pochatkovoyi osvity : pidruchn. / O. Ya. Savchenko. – 

K. : Hramota, 2012. – 504 s.

10. Ynformatsyonnaya kompetentnost’ kak pedahohycheskaya katehoryya / 

S. V.  Tryshyna // Ynternet-zhurnal «Эydos». – 2005. – 10 sentyabrya. – [Elektronnyiresurs]. – 

Rezhym dostupu: http://www.eidos.ru/journal/2005/0910-11.htm

11. Trubachevi S. E. Transformatsiya funktsiy shkil’noho pidruchnyka v umovakh 

kompetentnisnoho pidkhodu // Problema suchasnoho pidruchnyka : zb. nauk. prats’ / 

red. V. M. Madzihon ; nauk. red. O. M. Topuzov. – K. : Pedahohichna dumka, 2011. – 

Vyp. 11. – 800 s. – S. 17–22.

12. Frydland A. Ya. Ynformatyka y ee sushchnost’ (mesto ynformatyky v sovremennom 

myre) / A. Ya. Fryland // Ynformatyka y obrazovanye. – 2008. – № 4. – S. 76–88.

Шевчук Л. Н.

ТЕКСТ УЧЕБНИКА КАК ИСТОЧНИК ИНФОРМАЦИИ

В статье уточнено определение понятий «текст учебника», «нарратив», 

«информация», «информационная компетентность». Акцентировано вни-

мание на важности информационной функции учебника. Рассмотрен текст 

учебника как источник информации, особенности его структуры. 

Ключевые  слова:  учебник,  текст  учебника,  нарратив,  информация, 

информационный процесс, информационная компетентность.


Shevchuk L. M.

A TEXTBOOK AS A SOURCE OF THE INFORMATION

In this article, we consider a textbook as a complex structure element, essence 

of the «information» term, as a human-received data, which give an imagination 

about one or another side of the material world and about the processes, which 

arise in it; and can be used by a human with the purpose of enhancement of one’s 

activities and improvement of one’s knowledge; competency in the information 

area as a sophisticated individual and psychological composition, human skill 

to orient in the stream of different message’s, ability to work with different data 

sources, to fi nd and improve useful information, to classify it, to apply critically, 

to be able to effectively solve a problem after analysis.

We prove, that consideration of information function of a textbook through the 

prism of competency in the information area causes complement and addition to 



interpretation of this term.

Keywords: text, textbook, information, narrative, competency.


Yüklə 330,51 Kb.

Dostları ilə paylaş:




Verilənlər bazası müəlliflik hüququ ilə müdafiə olunur ©www.azkurs.org 2020
rəhbərliyinə müraciət

    Ana səhifə